Ще не час. Мури високі, в'язниця камінна, земля чужа.
Ще не час. Кайдани у тіло в"ïлися - не зняти. Цар міцно сидить, не скинути. Хлопці зачаïлися.
Ще не час. Ще ті коні не напаслися, ще ті кулі не вилиті, ще ті шаблі не ковані. Ще земля кров"ю не просякла. Ще не час мандрівнику повернутися додому. А час той буде, коли десять років пройде, коли цар втече.
От тоді - начувайтесь.
От тоді так погуляю, що сто років пам"ятати станете.
Ну як? Чи все ясно? Чи треба щось доповнити? Чи й так зрозуміло хто то в кайданах сидить і неминучого часу чека?